Клосарт: инструкция по применению, цена, аналоги, отзывы

Клосарт: инструкция по применению

Клосарт: инструкция по применению, цена, аналоги, отзывы

Беременность. В период беременности противопоказано применение антагонистов рецепторов ангиотензина II.

Пациентки, которые получают антагонисты рецепторов ангиотензина II и планируют беременность, должны перейти на антигипертензивные лекарственные средства, имеющие установленный профиль безопасности для применения в период беременности.

При установлении беременности лечение антагонистами рецепторов ангиотензина II необходимо немедленно прекратить и при необходимости начать альтернативное лечение (см. Разделы «Противопоказания» и «Применение в период беременности или кормления грудью»).

Гиперчувствительность.

Ангионевротический отек. Во время приема препарата пациентам с ангионевротический отек в анамнезе (отеки лица, губ, горла и / или языка) следует постоянно контролировать их общее состояние.

Артериальная гипотензия и водно-электролитный дисбаланс.

Симптоматическая артериальная гипотензия, особенно после применения первой дозы или ее повышение может возникать у пациентов с пониженным ОЦК или дефицитом натрия, вызванными применением сильных диуретиков, диетическим ограничением потребления соли, диареей или рвотой. Такие состояния требуют коррекции перед началом лечения лосартаном или снижение начальной дозы препарата. Такие же рекомендации касаются детей от 6 лет.

Электролитный дисбаланс.

Электролитный дисбаланс часто наблюдается у пациентов с нарушением функции почек (с или без сахарного диабета), что следует принимать во внимание. Следует также тщательно контролировать концентрацию калия (возможность гиперкалиемии) в плазме крови, а также показатели клиренса креатинина, особенно у пациентов с сердечной недостаточностью и клиренсом креатинина 30-50 мл / мин.

Не рекомендуется одновременное применение лозартана и калийсберегающих диуретиков, добавок калия и его соли, содержащие калий.

Нарушение функции печени.

Принимая во внимание фармакокинетические данные, указывающие на существенное повышение концентрации лозартана в плазме крови больных циррозом печени, следует рассмотреть вопрос о снижении дозы для пациентов с наличием в анамнезе нарушений функции печени. Нет опыта применения препарата пациентам с тяжелыми нарушениями функции печени.

Препарат рекомендован для применения детям с нарушениями функции печени.

Нарушение функции почек.

Сообщалось о возникновении изменений функции почек, включая почечную недостаточность, связывали с угнетением ренин-ангиотензиновой системы (особенно у пациентов с зависимостью функции почек от ренин-ангиотензин-альдостерон, то есть пациенты с тяжелыми нарушениями функции сердца или с уже существующими нарушениями функции почек).

Препараты, влияющие на ренин-ангиотензин-альдостероновую систему, могут вызывать повышение уровня мочевины и креатинина сыворотки крови у больных с двусторонним стенозом почечных артерий, со стенозом почечных артерий или со стенозом артерии единственной почки. Эти изменения в функции почек могут быть обратимы после прекращения терапии. Следует с осторожностью применять Клосарт ® пациентам с двусторонним стенозом почечных артерий или со стенозом артерии единственной почки.

Применение детям с нарушением функции почек.

Препарат рекомендован для применения детям со скоростью клубочковой фильтрации<\p>

Источник: https://lek.103.ua/17733-klosart-instruktsiya/

Козаар: инструкция по применению, цена, отзывы, аналоги

Козаар относиться к препаратам выраженного антигипертензивного воздействия. Основой данного фармакологического продукта является лозартан – блокиратор рецепторов ангиотензина II, что и приводит к понижению показателей давления в кровяном русле. Его назначают для терапевтического лечения СД 2типа, артериальной гипертензии и профилактики вторичных сердечнососудистых патологий.

Лекарственная форма

Препарат Козаар производиться в таблетированной форме двух вариантов – 50 и 100мг действующего компонента состава на 1 таблетку. Расфасовка препарата производиться в блистеры по 7 таблеток в каждом. Блистеры упакованы в картонные коробки по 1-3 шт.

Описание и состав

Внешний вид таблеток описываемого препарата различен для отдельных дозировок:

  1. 50мг – овальные таблетки белого цвета со срединным разделителем и гравировкой – 952. Присутствует пленочное покрытие.
  2. 100мг – каплевидная форма таблеток белого цвета без разделителя и с гравировкой – 960. Покрытие пленочное.

Состав таблеток представлен действующим компонентом лозартаном калия и таким рядом вспомогательных:

    • магния стеарат;
    • лактозы моногидрат;
    • гипромеллоза;
    • микрокристаллическая целлюлоза;
    • крахмал желатинизированный;
    • титана диоксид;
    • карнаубский воск;
    • гипролоза.

Составы в зависимости от дозировки изменяются только в количественном значении.

Фармакологическая группа

Козаар – препарат понижающий показатели артериального давления посредством влияния на рецепторы ангиотензина II. Фармакокинетические свойства состава возможно представить следующей схемой:

  1. Всасывание. При употреблении препарата перорально происходит его быстрое расщепление в системе пищеварения и поступление действующего компонента состава в кровяное русло. Наивысшие концентрации лекарственного вещества достигаются в течение 2 часов. Биодоступность лозартана от употребленного количества порядка 33%.
  2. Распределение по организму. Экзогенное вещество частично метаболизируется в почечной системе. Свободная часть поступившего лозартана и активных метаболитов связываются белковыми соединениями крови. Согласно исследованиям энцефалический барьер не пропускает указанный компонент.
  3. Метаболизм. Поступивший в кровь лозартан на 14% перерабатывается в метаболиты. Наибольшее количество среди них имеет высокую биологическую активность и участвует в процессе ингибирования рецепторов.
  4. Выведение. Выведение состава из человеческого организма происходит за счет работы кишечника (около 50% утилизируется с калом) и мочевыводящих путей (порядка 40% вещества).

Сроки полного устранение компонентов состава зависят от количества примененного средства и кратности. Они приблизительно составляют – 4-18 часов.

Показания к применению

Козаар назначается при наличии следующих показаний:

  • артериальная гипертензия;
  • протеинурия на фоне сахарного диабета тип 2;
  • хроническая сердечная недостаточности (при неэффективности ингибиторов АПФ);
  • хроническая почечная недостаточность;
  • профилактика инфаркта сердца.

для взрослых

Применяется в соответствии с показаниями, при условии отсутствия противопоказаний в любой возрастной категории, относящейся к взрослым.

для детей

До 18 летнего возраста препарат Козаар не применяется ввиду повышенного риска для здоровья, в сравнении с потенциальной полезностью применения.

для беременных и в период лактации

Беременность является прямым противопоказанием к применению фармакологических средств на основе лозартана. Если требуется использование такого препарата в период грудного вскармливания ребенка, то рекомендован перевод питания на смеси.

Противопоказания

Использование Козаара имеет следующие противопоказания:

  • индивидуальная непереносимость компонентов состава;
  • тяжелые нарушения в работе печени;
  • непереносимость лактозы;
  • дефицитное состояние лактазы;
  • мальабсорбция (глюкозо-галактозная).

Применение фармакологического препарата требует особого контроля в случае таких показаний:

  • ишемическая болезнь сердца;
  • стеноз артерий почечной системы;
  • аритмия сердца;
  • снижение объемов циркулирующей крови.
  • трансплантация почки в анамнезе;
  • митральный и аортальный стеноз;
  • почечная недостаточность;
  • сердечная недостаточность;
  • цереброваскулярные патологии;
  • отек Квинке в анамнезе.

Применения и дозы

Препарат Козаар предназначен для перорального применения без привязки к приемам пищи. Дозировка и кратность применения определяется в индивидуальном порядке на основании имеющегося диагноза и результатов проведенных анализов.

для взрослых

Суточная доза Козаара на начальном этапе терапевтического применения при артериальной гипертензии ограничивается 50мг. Предельная степень эффективности достигается через 3-6 недель.

Если АГ сопровождается гипертрофическими изменениями сердечного желудочка либо сахарным диабетом тип 2, на начальном этапе дозировка остается на прежнем уровне (50мг). Однако позднее ее повышают в 2 раза.

Когда описываемый препарат назначается при хронической сердечной недостаточности, его номинальная дозировка в начале лечения составляет 12,5мг и постепенно поднимается 1 раз за 7 дней. Наибольший уровень принимаемого препарата определяется по изменениям клинической картины.

Сниженные объемы циркулирующей крови требуют снижения дозировки в 2 раза.

для детей

Козаар не применяется до 18 лет.

для беременных и в период лактации

Не используется при беременности. В период лактации применение с отказом от ГВ по классической схеме.

Побочные действия

При применении данного препарата для нормализации показателей артериального давления на фоне АГ, все возможные побочные эффекты имеют проходящий характер – отмена средства не требуется. Стандартными проявлениями выступают следующие:

  • незначительные сыпи на коже;
  • ортостатические реакции;
  • головокружения;
  • боли в области предсердия;
  • периферийные отеки;
  • нарушения циркадного ритма;
  • нарушения в работе ЖКТ;
  • спазмы спинных мышц.

При высоких дозировках, принимаемых на протяжении длительного периода возможно развитие таких эффектов:

  • занижение показателей АД;
  • рост концентраций калия в крови;
  • недостаточность почечной системы;
  • рост концентраций креатина.

В случаях использования препарата как почечного протектора при сахарном диабете возможны:

  • общая слабость;
  • гиперкалиемия;
  • гипотензия артериальная;
  • головокружения.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Наблюдается значительное снижение эффективности препарата Козаар в случае его сочетания со следующими фармакологическими средствами:

  • Рифампицин;
  • Флуконазол;
  • селективные ингибиторы ЦОГ2;
  • нестероидные противовоспалительные препараты.

Аликсирен, применяемый при лечении сахарного диабета, нельзя сочетать с главным компонентом фармакологического препарата лозартаном. Использование Козаара  совместно с калийсберегающими препаратами приводит к гиперкалиемии.

Сочетать препараты основанные на лозартане нельзя со средствами повышающими концентрации Лития в составе крови. Это связано с тем, что главный компонент Козаара замедляет его выведение.

Особые указания

В связи с влиянием препарата на психомоторные функции и общую концентрацию внимания управлять сложными техническими устройствами несущими повышенную опасность, в том числе и транспортными средствами, не рекомендуется.

Передозировка

Данных о передозировке зарегистрировано не было. Однако предполагаются следующие симптоматические признаки при больших дозах Козаара:

  • общая слабость;
  • тахикардия;
  • заметное снижение АД.

Основой лечения такого варианта может стать только симптоматическое устранение нарушений. Гемодиализ не снижает концентрации действующего компонента.

Условия хранения

Срок пригодности препарата Козаар составляет 3 года с момента выпуска при соблюдении таких параметров:

  • целостность блистерной упаковки;
  • отсутствие воздействия солнечных лучей;
  • температурный режим ограниченный 30˚C.

Обязательно обеспечение недоступности детям и животным.

Аналоги

Существует множество разновидностей аналогов Козаара, которые основаны на идентичном компоненте.

Клосарт

Данный аналог препарата предназначается для лечения артериальной гипертензии, хронических заболеваний сердца и предупреждения развития различных нарушений почечной системы при сахарном диабете. Главным компонентом состава является лозартан.

Атаканд

Структурный аналог Козаара основанный на лозартане. Основное предназначение препарата – лечение эссенциальной гипертензии. Также может применяться для лечения сердечной недостаточности при слабой действенности ингибиторов АПФ.

Диован

Это средство применяется для лечения пациентов с артериальной гипертензией и сердечной недостаточностью. Также может использоваться для профилактики заболеваний почечных структур развивающихся на фоне сахарного диабета 2 типа.

Блоктран

Антигипертензивное средство имеющее аналогичную основу с Козааром. Главный компонент лозартан – блокиратор рецепторов ангиотензина II. Возможно применение при хронической сердечной недостаточности, в случаях слабой действенности ингибиторов АПФ.

Цена

Стоимость Козаара составляет в среднем 231 рубль. Цены колеблются от 111 до 713 рублей.

Источник: http://zdorrov.com/instruktsii-po-primeneniyu/kozaar.html

Клосарт аналоги и цены

Всего найдено 69 аналогов Клосарт
Все аналоги Клосарт подобраны по международной системе классификации лекарственных средств АТС (анатомо-терапевтическо-химическая классификация).
Действующие вещества: Лозартан
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Клосарт в ближайшей аптекеСредняя цена

Читайте также:  Рамизес: инструкция по применению, цена, аналоги, отзывы

135

26 – 244 грн

Классификация лекарственного препарата КлосартУ нижеперечисленных аналагов Клосарт совпадают коды ATC. Аналоги подобраны по химической структуре лекарственного препарата и являются наиболее подходящими заменителями. Одинаковый состав, показания к применению, могут отличаться дозы действующих веществ.

Состав: лозартан

  • Козаар

    28 предложений по цене от 179.00 до 714.00 грн

  • Лозап

    1886 предложений по цене от 32.00 до 383.00 грн

  • Лозартан калия

    предложения не найдены

  • Презартан

    1 предложение по цене от 180.00 до 180.00 грн

  • Пресартан

    139 предложений по цене от 42.00 до 120.00 грн

  • Сентор

    83 предложения по цене от 30.00 до 405.00 грн

  • Кардомин-Сановель

    предложения не найдены

  • Лара

    предложения не найдены

  • Лозартан Сандоз

    предложения не найдены

  • Лосакар

    предложения не найдены

  • Лосакор

    предложения не найдены

  • Лотар

    47 предложений по цене от 54.00 до 196.00 грн

  • Пульсар

    предложения не найдены

  • Тозаар

    1 предложение по цене от 121.00 до 121.00 грн

  • Тросан

    5 предложений по цене от 63.00 до 116.00 грн

  • Эринорм

    2 предложения по цене от 53.00 до 89.00 грн

  • Ангизар

    2 предложения по цене от 39.00 до 53.00 грн

  • Вазотенз

    8 предложений по цене от 131.00 до 1,300.00 грн

  • Вазотенз Н

    4 предложения по цене от 500.00 до 1,300.00 грн

  • Гиперзар

    предложения не найдены

  • Лозартан Пфайзер

    предложения не найдены

  • Лосар

    предложения не найдены

  • Лозарел

    1 предложение по цене от 253.00 до 253.00 грн

  • Лозарел Плюс

    1 предложение по цене от 253.00 до 253.00 грн

  • Лозартан-Тева

    560 предложений по цене от 26.00 до 750.00 грн

  • Лозартан-Рихтер

    1 предложение по цене от 304.00 до 304.00 грн

  • Лозартан-НАН

    предложения не найдены

Аналоги по показанию и способу применения

Аналоги совпадают по коду ATC 4-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показанию и способу применения.

  • Теветен

    16 предложений по цене от 185.00 до 689.00 грн

  • Вазар

    720 предложений по цене от 36.00 до 515.00 грн

  • Диован

    260 предложений по цене от 197.00 до 1,048.00 грн

  • Валеза

    предложения не найдены

  • Валсартан КРКА

    предложения не найдены

  • Валсартан-Зентива

    предложения не найдены

  • Валсартан-Рихтер

    предложения не найдены

  • Ванатекс

    358 предложений по цене от 79.00 до 376.00 грн

  • Диокор Соло

    407 предложений по цене от 2.00 до 281.00 грн

  • Сакорд

    364 предложения по цене от 49.00 до 144.00 грн

  • Валз

    10 предложений по цене от 54.00 до 918.00 грн

  • Валзап

    9 предложений по цене от 54.00 до 127.00 грн

  • Диосар

    предложения не найдены

  • Нортиван

    3 предложения по цене от 210.00 до 339.00 грн

  • Сартавель

    предложения не найдены

  • Валсафорс

    предложения не найдены

  • Валаар

    предложения не найдены

  • Ирбетан

    315 предложений по цене от 43.00 до 224.00 грн

  • Ирбессо

    предложения не найдены

  • Конвериум

    291 предложение по цене от 82.00 до 298.00 грн

  • Фирмаста

    предложения не найдены

  • Ирбесатран

    предложения не найдены

  • Атаканд

    235 предложений по цене от 248.00 до 2,800.00 грн

  • Кандесар

    592 предложения по цене от 25.00 до 76.00 грн

  • Касарк

    465 предложений по цене от 62.00 до 384.00 грн

  • Кандекор

    2 предложения по цене от 847.00 до 856.00 грн

  • Кандесартан-Лугал

    предложения не найдены

  • Кантаб

    46 предложений по цене от 21.00 до 171.00 грн

  • Хизарт

    предложения не найдены

  • Адвант

    предложения не найдены

  • Гипосарт

    3 предложения по цене от 210.00 до 370.00 грн

  • Ангиаканд

    1 предложение по цене от 554.00 до 554.00 грн

  • Ксартен

    предложения не найдены

  • Микардис

    416 предложений по цене от 192.00 до 1,481.00 грн

  • Прайтор

    19 предложений по цене от 518.00 до 1,190.00 грн

  • Телмисартан-Тева

    144 предложения по цене от 87.00 до 194.00 грн

  • Тельмиста

    предложения не найдены

  • Хипотел

    355 предложений по цене от 65.00 до 161.00 грн

  • Кардосал

    1010 предложений по цене от 187.00 до 683.00 грн

  • Олиместра

    предложения не найдены

  • Олмесар

    174 предложения по цене от 183.00 до 273.00 грн

  • Эдарби

    382 предложения по цене от 22.00 до 880.00 грн

Все аналоги Клосарт представлены исключительно в ознакомительных целях и не являются поводом для самостоятельного принятия решения о замене препарата. Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

для медичного застосування препарату 

КЛОСАРТ®

(KLOSART®) 
Склад:
діюча речовина: losartan;
1 таблетка містить лосартану калію 25 мг або 50 мг;
допоміжні речовини:  целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, Опадрай О3В 52014 жовтий*.
*Опадрай О3В 52014 жовтий: заліза оксид жовтий (Е 172), хіноліновий жовтий (Е 104), гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171).
 
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
 
Фармакотерапевтична група.
Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ. Код АТС С09С А01.
 
Клінічні характеристики.
Показання.

  • Лікування есенціальної гіпертензії у дорослих, а також у дітей віком від 6 років.
  • Лікування захворювання нирок у дорослих пацієнтів, хворих на артеріальну гіпертензією і цукровий діабет ІІ типу з протеїнурією ≥ 0,5 г/добу – як частина антигіпертензивної терапії.
  • Лікування хронічної серцевої недостатності (у пацієнтів віком старше 60 років) у випадках, коли застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) вважається неможливим внаслідок непереносимості, (особливо при кашлі) або за наявності протипоказань. Пацієнтам із серцевою недостатністю, стан яких при прийомі інгібіторів АПФ є стабільним, призначення Клосарту не є доцільним. У пацієнта фракція викиду лівого шлуночка має становити ≤ 40 %, стан має бути клінічно стабільним, також пацієнтові слід дотримуватися встановленого режиму лікування щодо хронічної серцевої недостатності.
  • Зниження ризику розвитку інсульту у дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка, що підтверджено ЕКГ.

 
Протипоказання.
Гіперчутливість до діючої речовини та до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату.
Тяжкі порушення функції печінки.
 
Спосіб застосування та дози.
Таблетки приймають незалежно від прийому їжі, запиваючи 1 склянкою води.
Артеріальна гіпертензія.
Для більшості хворих звичайна початкова і підтримуюча доза Клосарту становить 50 мг 1 раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається на 3-6 тиждень після початку лікування. Для деяких пацієнтів може виявитися сприятливішим підвищення дози препарату до 100 мг 1 раз на добу (вранці).
Клосарт®  можна застосовувати у поєднанні з іншими антигіпертензивними препаратами, особливо з діуретиками (наприклад, гідрохлортіазидом).
Пацієнти з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом ІІ типу та протеїнурією                       ( ≥ 0,5 г/добу).
Зазвичай початкова доза Клосарту становить 50 мг 1 раз на добу. Дозу можна збільшити до 100 мг 1 раз на добу залежно від того якими є показання артеріального тиску через 1 місяць після початку лікування. Клосарт® можна застосовувати разом з іншими антигіпертензивними засобами (діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, блокаторами α- або β-рецепторів, препаратами центральної дії), а також з інсуліном та іншими гіпоглікемічними засобами (наприклад, сульфонілсечовиною, глітазонами та інгібіторами глюкозидази).
Серцева недостатність.
Зазвичай початкова доза лозартану для пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю становить 12,5 мг 1 раз на добу. Як правило, доза титрується з тижневим інтервалом (тобто 12,5 мг на добу, 25 мг на добу, 50 мг на добу) до звичайної підтримуючої дози 50 мг (1таблетка Клосарту 50 мг) 1 раз на добу залежно від індивідуальної переносимості.
Зниження ризику розвитку інсульту у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка, що документально підтверджено за допомогою ЕКГ.
Зазвичай початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу. Залежно від змін рівня артеріального тиску може бути необхідним призначення гідрохлоротіазиду у низькій дозі та/або дозу лосартану слід збільшити до 100 мг 1 раз на добу.
Окремі групи пацієнтів.
Застосування пацієнтам зі зниженим об’ємом циркулюючої крові.
Для пацієнтів із зниженим об’ємом циркулюючої крові (наприклад, унаслідок застосування високих доз діуретиків) розпочинати терапію необхідно з дози 25 мг 1 раз на добу.
Застосування пацієнтам із нирковою недостатністю та пацієнтам, яким проводять гемодіаліз.
При призначенні Клосарту пацієнтам із порушенням функції нирок, а також пацієнтам, яким проводять гемодіаліз, початкову корекцію дози проводити не потрібно.
Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки в анамнезі.
Для пацієнтів із порушенням функції печінки в анамнезі слід розглянути питання щодо призначення препарату у меншій дозі. Немає досвіду лікування пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки, тому Клосарт ® протипоказаний цій групі пацієнтів.
Застосування дітям віком від 6 до 18 років
Для дітей, які можуть ковтати таблетки, і в яких маса тіла більше 20 кг та менше 50 кг, рекомендована доза становить 25 мг 1 раз на добу. У виняткових випадках дозу можна збільшити до максимальної – 50 мг 1 раз на добу. Дозу слід коригувати залежно від змін рівню артеріального тиску.
У пацієнтів з масою тіла понад 50 кг рекомендована доза становить 50 мг 1 раз на добу. У виняткових випадках дозу можна збільшити до максимальної – 100 мг 1 раз на добу. Застосування доз, що перевищують 1,4 мг/кг (або понад 100 мг) на добу, у дітей не вивчалося.
Клосарт® не рекомендується застосовувати дітям із порушенням функції печінки.
Клосарт® також не рекомендується застосовувати дітям зі швидкістю клубочкової фільтрації < 30 мл/хв/1,73 м2, оскільки немає відповідних даних щодо такого застосування.
Застосування пацієнтам старше 75 років
Терапію слід розпочинати із дози 25 мг 1 раз на добу. Корекція дози зазвичай не потрібна.
 
Побічні реакції.

Источник: https://www.poisklekarstv.com.ua/klosart/analogi

Клосарт: состав, показания, дозировка, побочные эффекты

Клосарт является гипотензивным препаратом, который применяют для терапии при эссенциальной гипертензии.

Прием данного средства позволяет значительно снизить общее количество случаев со смертельным исходом при сердечно-сосудистых заболеваниях, инфаркте миокарда и инсульте у больных с гипертрофией левого желудочка и артериальной гипертензией, также защищает почки у больных сахарным диабетом II типа с протеинурией.

Состав и форма выпуска

Препарат Клосарт производится в виде покрытых пленочной оболочкой двояковыпуклых круглых таблеток желтого цвета. Активным компонентом в составе препарата является лозартан 25 мг, 50 мг или 100 мг, также дополнительные компоненты: целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат, натрия кроскармеллоза, Опадрай ЕСВ 52014 желтый, кремния диоксид коллоидный.

В картонной пачке упаковано 1, 2 или 6 блистеров по 10 или 14 таблеток в каждом.

Показания

Препарат Клосарт предназначен для применения в случае таких заболеваний:

• эссенциальная гипертензия у взрослых пациентов, а также у детей возраст которых, старше 6 лет;

• заболевания почек у взрослых пациентов с сахарным диабетом II типа с протеинурией и артериальной гипертензией как часть артериального давления;

• хроническая сердечная недостаточность у пациентов, возраст которых более 60 лет, когда применение ингибиторов АПФ (АПФ) противопоказано или же невозможно из-за несовместимости, а также при кашле;

• уменьшение рисков смертности и сердечно-сосудистых осложнений у больных с гипертрофией и артериальной гипертензией левого желудочка.

Противопоказания

Препарат Клосарт противопоказан для применения при артериальной гипотензии, тяжелых нарушениях функциональности печени и гиперчувствительности к компонентам, которые входят в состав таблеток и детям до 6 лет. Одновременный прием с алискиреном больным с нарушениями функциональности почек или сахарным диабетом противопоказан.

Применение при беременности и кормлении грудью

Препарат Клосарт не желательно применять женщинам в I триместре беременности, а на II и III триместре и во время кормления грудью препарат противопоказан.

Способ применения и дозы

Для взрослых пациентов доза в начале лечения и поддерживающая доза препарата Клосарт составляет 50 мг раз в сутки. Наиболее положительный эффект после начала лечения достигается на 3-6 неделе применения. Если нужно, то суточную дозу увеличивают до 100 мг. Возможен прием Клосарт в комбинации с другими антигипертензивными препаратами.

Препарат необходимо принимать, запивая обильным количеством воды не разделяя и независимо от приема пищи.

Детям в возрасте от 6 лет, вес которых, более 20 кг и менее 50 кг суточная доза составляет 25 мг. В некоторых случаях, возможно, увеличить дозу до 50 мг 1 раз в сутки.

Если масса ребенка более 50 кг суточная доза обычно составляет 50 мг. В некоторых случаях, возможно, увеличить дозу до 100 мг 1 раз в сутки.

Пациентам, возраст которых старше 75 лет лечение начинают с дозы 25 мг.

При сердечной недостаточности начальная суточная доза Клосарт составляет 12,5 мг, через неделю можно увеличить до 25 мг, а еще через одну до 50 мг в зависимости от того как пациент будет переносить препарат.

Передозировка

При значительном превышении рекомендованной дозы Клосатр наиболее вероятно возникновение тахикардии, артериальной гипотензии и брадикардии. В случае интоксикации необходимо принять активированный уголь, дальнейшее лечение зависит от прошедшего времени после приема препарата и от тяжести характера и симптомов. Препарат не выводится с помощью гемодиализа.

Побочные эффекты

Применения препарата Клосарт может вызвать множество побочных реакций: головокружение, кашель, вертиго, насморк, фарингит и синусит, слабость, инфекции верхних дыхательных путей, астения, фотосенсибилизация, гипогликемия, анемия эритродермия и гиперкалиемия, тромбоцитопения, мигрень, звон в ушах, дисгевзия.

Также к числу негативных реакций можно отнести: сонливость, головную боль, мышечные судороги, пальпитацию, стенокардию и тахикардию, гипотензию, сыпь, запор, парестезию, тошноту, крапивницу, зуд, миалгию, артралгию, рабдомиолиз, диарею, рвоту.

Лечение препаратом Клосарт может привести к изменениям функций почек, реакции гиперчувствительности, отекам, депрессии, дозозависимому ортостатическому эффекту, инсульту, одышке, обморокам, бессоннице, боли в животе и панкреатиту.

Условия и сроки хранения

Препарат Клосарт необходимо хранить при температуре, которая не превышает +25°С, подальше от детей, в подлинной упаковке. Срок годности данного препарата 36 месяцев от даты выпуска. Отпуск из аптек по рецепту.

Источник: https://www.obozrevatel.com/health/lekarstva/klosart.htm

КАЛИКСТА

Состав и форма выпуска препарата

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого цвета, продолговатые.

Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат — 133.2 мг, крахмал кукурузный — 84 мг, гипролоза — 45 мг, целлюлоза микрокристаллическая — 45 мл, крахмал прежелатинизированный — 45 мг, тальк — 4.2 мг, магния стеарат — 2.1 мг, кремния диоксид — 1.5 мг.

Состав оболочки: гипромеллоза-5 CPS — 7.2 мг, макрогол 6000 — 0.6 мг, титана диоксид — 1.05 мг, тальк — 0.15 мг.

15 шт. — блистеры (2) — пачки картонные.

Фармакологическое действие

Антидепрессант тетрациклической структуры. Усиливает центральную адренергическую и серотонинергическую передачу.

Блокирует серотониновые 5-HT2- и 5-НТ3-рецепторы, в связи с этим усиление серотонинергической передачи реализуется только через серотониновые 5-HT1-рецепторы.

В проявлении антидепрессивной активности участвуют оба пространственных энантиомера: S(+)-энантиомер блокирует α2-адренорецепторы и серотониновые 5-HT2-рецепторы. Умеренно блокирует гистаминовые Н1-рецепторы, оказывает седативное действие.

Мало влияет на α1-адренорецепторы и холинорецепторы; в терапевтических дозах не оказывает существенного влияния на сердечно-сосудистую систему.

В клинических условиях проявляется также анксиолитическое и снотворное действие, поэтому миртазапин наиболее эффективен при тревожных депрессиях разного генеза. Благодаря умеренному седативному действию в процессе лечения не актуализирует суицидальные мысли.

Фармакокинетика

Миртазапин после приема внутрь быстро абсорбируется из ЖКТ. Биодоступность составляет 50%. Cmax в плазме крови достигается через 2 ч.

Css в плазме крови устанавливается через 3-4 дня постоянного приема. Связывание с белками плазмы составляет 85%.

Активно метаболизируется в печени путем деметилирования и окисления с последующей конъюгацией. Диметил-миртазапин так же фармакологически активен, как и исходное вещество.

Миртазапин выводится почками и через кишечник. T1/2 составляет 20-40 ч.

При почечной и печеночной недостаточности возможно уменьшение клиренса миртазапина.

Показания

Депрессивные состояния (в т.ч. ангедония, психомоторная заторможенность, бессонница, раннее пробуждение, снижение массы тела, потеря интереса к жизни, суицидальные мысли и лабильность настроения).

Противопоказания

Почечная и печеночная недостаточность, беременность, лактация, повышенная чувствительность к миртазапину.

Дозировка

При приеме внутрь эффективная доза для взрослых составляет 15-45 мг/сут преимущественно 1 раз/сут перед сном. Дозу постепенно увеличивают до 30-45 мг/сут.

Антидепрессивный эффект развивается постепенно, обычно через 2-3 недели от начала лечения, однако прием следует продолжать еще в течение 4-6 месяцев.

Если в течение 6-8 недель лечения терапевтического эффекта не отмечается, лечение следует прекратить.

Отмену миртазапина проводят постепенно.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, заторможенность, эмоциональная лабильность, изменения ментальности, ажитация, тревожность, апатия, галлюцинации, деперсонализация, враждебность, мания, эпилептические припадки, головокружение, вертиго, гиперестезия, судороги, тремор, миоклонус, гиперкинез, гипокинезия.

Со стороны органов кроветворения: угнетение кроветворения — гранулоцитопения, агранулоцитоз, нейтропения, эозинофилия, апластическая анемия, тромбоцитопения.

Со стороны обмена веществ: небольшое повышение аппетита и увеличение массы тела; в единичных случаях — отеки.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко — ортостатическая гипотензия.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, запоры, повышение аппетита, увеличение массы тела, сухость во рту, жажда, боли в животе; в единичных случаях — повышение активности трансаминаз печени.

Со стороны половой системы: снижение потенции, дисменорея.

Прочие: кожные высыпания, крапивница, гриппоподобный синдром, удушье, отечный синдром, миалгия, боли в спине дизурия.

Лекарственное взаимодействие

При одновременном применении миртазапин усиливает седативный эффект производных бензодиазепина.

Описан случай развития гипертонического криза при одновременном применении с клонидином.

При одновременном применении с леводопой описан случай развития тяжелого психоза; с сертралином — случай развития гипомании.

При одновременном применении с этанолом возможно усиление угнетающего влияния на ЦНС этанола и этанолсодержащих препаратов.

Особые указания

С осторожностью применяют у пациентов с эпилепсией и органическими поражениями мозга, с нарушениями функции печени и/или почек, острыми сердечно-сосудистыми заболеваниями, с артериальной гипотензией, при нарушении мочеиспускания, обусловленном доброкачественной гиперплазией предстательной железы, при закрытоугольной глаукоме, при сахарном диабете.

У пациентов с шизофренией миртазапин может вызвать усиление бреда, галлюцинаций. При лечении депрессивной фазы маниакально-депрессивного психоза это состояние может перейти в маниакальную фазу.

Внезапное прекращение приема миртазапина после длительного лечения может вызвать тошноту, головную боль, ухудшение самочувствия.

Следует иметь в виду, что при появлении в период лечения таких симптомов как повышение температуры тела, боль в горле, стоматит лечение следует прекратить и сделать клинический анализ крови.

При появлении желтухи прием миртазапина следует прекратить.

Не следует применять одновременно с ингибиторами МАО и в течение 2 недель после их отмены.

Возможно развитие лекарственной зависимости, синдрома отмены.

В период лечения пациентам следует воздерживаться от употребления алкоголя.

Миртазапин не применяют у детей в связи с отсутствием данных об эффективности и безопасности его применения в педиатрической практике.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

С осторожностью применять у пациентов, деятельность которых связана с необходимостью высокой концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Беременность и лактация

Противопоказан к применению при беременности и в период лактации.

Применение в детском возрасте

Миртазапин не применяют у детей в связи с отсутствием данных об эффективности и безопасности его применения в педиатрической практике.

При нарушениях функции почек

С осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции почек.

При нарушениях функции печени

С осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции печени.

Описание препарата КАЛИКСТА основано на официально утвержденной инструкции по применению и утверждено компанией–производителем.

Обнаружили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter.

Источник: https://health.mail.ru/drug/calixtus/

Инструкция к препарату Клосарт табл.п/о 25мг №28 | медицинский портал – «DNIPROMED»

***
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

КЛОСАРТ®

Торговое название
КЛОСАРТ®

Международное название
Міжнародна непатентована назва:
Losartan

Латинское название
KLOSART®

Общая характеристика
Склад:
діюча речовина: losartan; 1 таблетка містить лосартану калію 25 мг або 50 мг;

допоміжні речовини:

целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, покриття Опадрай О3В 52014 жовтий.

Форма выпуска
Форма випуску:
Таблетки, вкриті оболонкою, по 25 мг № 14, № 14х2

Фармгруппа
Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ.

Код АТС С09СА01.

Фармакологические свойства
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ангіотензин II, потужний вазоконстриктор, є активним гормоном ренін-ангіотензинової системи і одним з найважливіших факторів патофізіології гіпертензії.

Ангіотензин II зв’язується з рецептором АТ1, який знаходять у багатьох тканинах (наприклад у гладких м’язах судин, надниркових залозах, нирках і серці), визначаючи низку важливих біологічних ефектів, у тому числі вазоконстрикцію і звільнення альдостерону. Ангіотензин II також стимулює проліферацію гладком’язових клітин.

Другий рецептор ангіотензину АТ2 був ідентифікований як субтип рецепторів АТ2, але його значення у серцево-судинному гомеостазі не встановлено. Лозартан – потужна синтетична, активна при пероральному застосуванні речовина. Вона селективно зв’язується з рецептором АТ1.

В умовах іп vitro та іп vivo лозартан та його фармакологічно активний метаболіт – карбоксильна кислота (Е-3174) – блокують усі фізіологічно вагомі впливи ангіотензину II, незалежно від джерела або шляху синтезу.

Лозартан селективно зв’язується з рецептором АТ1, не зв’язується і не блокує інші рецептори гормонів або іонні канали, що відіграють важливу роль у регуляції серцево-судинної системи. Більш того, лозартан не пригнічує АПФ (кініназу II) – фермент, який сприяє розпаду брадикініну. Внаслідок цього ефекти, безпосередньо не пов’язані з блокадою рецептора АТ1, такі як посилення впливів, медіатором яких є брадикінін, або утворення набряків, не асоційовані із застосуванням лозартану.

Застосування лозартану дозволяє зменшити загальну кількість випадків смерті із серцево-судинних причин, інсульту та інфаркту міокарда у хворих на артеріальну гіпертензію з гіпертрофією лівого шлуночка, забезпечує захист нирок у хворих на цукровий діабет ІІ типу з протеїнурією.

Фармакокинетика
Фармакокінетика.
Абсорбція Після перорального прийому лозартан добре всмоктується і підлягає метаболізму першого проходження з формуванням активного метаболіту карбоксильної кислоти та неактивних метаболітів.

Системна біодоступність таблеток лозартану становить приблизно 33 %. Середні пікові концентрації лозартану та його активного метаболіту досягаються відповідно через 1 годину і 3 — 4 години.

Коли препарат застосовували разом зі стандартизованою їжею, клінічно вагомого впливу на профіль концентрації в плазмі лозартану не спостерігали.

Розподіл

Лозартан і його активний метаболіт на ? 99 % зв’язуються з протеїнами плазми, передусім альбуміном. Об’єм розподілу лозартану становить 34 л. Дослідження вказують на те, що лозартан погано проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр, якщо взагалі проходить крізь нього.

Метаболізм

Приблизно 14 % дози лозартану, прийнятого внутрішньо, конвертується в його активний метаболіт.

Після перорального застосування 14С-маркованого лозартану калію циркулююча радіоактивність плазми передусім пов’язана з лозартаном та його активним метаболітом.

Крім активного метаболіту, формуються неактивні метаболіти, включаючи два важливих метаболіти, сформовані шляхом гідроксилювання ланцюга бутилового боку, а також малий метаболіт – М-2-тетразолглюкуронід.

Елімінація

Плазмовий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить відповідно 600 мл/хв і 50 мл/хв. Нирковий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить відповідно приблизно 74 мл/хв і 26 мл/хв.

Коли лозартан застосовують перорально, близько 4 % дози виділяється у незміненому вигляді із сечею, а близько 6 % дози виділяється із сечею у вигляді активного метаболіту.

Фармакокінетичні властивості лозартану та його активного метаболіту лінійні при пероральних дозах лозартану калію до 200 мг.

Після перорального застосування концентрації в плазмі лозартану та його активного метаболіту зменшуються поліекспоненційно з термінальним часом напіввиведення відповідно близько 2 годин і 6 — 9 годин. Після перорального прийому 14С-маркованого лозартану людиною близько 35 % радіоактивності знаходять у сечі, а 58 % – у фекаліях.

Показания к применению
Показання. Артеріальна гіпертензія. Артеріальна гіпертензія і гіпертрофія лівого шлуночка (з метою зменшення ризику ускладнень і смертності внаслідок серцево-судинних порушень).

Цукровий діабет II типу з протеїнурією (для сповільнення прогресування захворювання нирок, а також для зменшення протеїнурії).

Способ применения и дозы
Спосіб застосування та дози.
Артеріальна гіпертензія Звичайна початкова і підтримуюча доза для більшості хворих становить 50 мг препарату один раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається на 3 — 6-й тиждень від початку лікування КЛОСАРТ®ом.

Для деяких хворих більш сприятливим може виявитись підвищення дози препарату до 100 мг на добу. Пацієнтам зі зниженим внутрішньосудинним об’ємом (наприклад, внаслідок лікування високими дозами діуретиків) починати терапію необхідно з дози 25 мг 1 раз на добу.

При призначенні КЛОСАРТ®у особам літнього віку або хворим з порушеннями ниркової функції, у тому числі тим, що перебувають на діалізі, початкову корекцію дози проводити не потрібно. Зниження дози можуть потребувати хворі з ознаками порушення функції печінки.

Для зменшення ризику ускладнень і смертності через серцево-судинні причини у хворих на артеріальну гіпертензію і гіпертрофію лівого шлуночка Звичайна початкова доза становить 50 мг КЛОСАРТ®у 1 раз на добу. Залежно від змін рівня артеріального тиску додають низьку дозу гідрохлоротіазиду та/або збільшують дозу КЛОСАРТ®у до 100 мг 1 раз на добу.

Захист нирок у хворих на цукровий діабет II типу з протеїнурією Звичайна початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу. Дозу можна збільшувати до 100 мг один раз на добу, залежно від змін рівня артеріального тиску.

КЛОСАРТ® може призначатися разом з іншими антигіпертензивними засобами (наприклад, з діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, альфа- або бета-блокаторами і препаратами центральної дії), а також з інсуліном та іншими поширеними гіпоглікемічними засобами (наприклад, похідними сульфонілсечовини, глітазонами та інгібіторами глюкозидази). КЛОСАРТ® може застосовуватись незалежно від прийому їжі.

Препарат може призначатись разом з іншими антигіпертензивними засобами.

Побочные эффекты
Побічні реакції. При есенціальній гіпертензії у контрольованих клінічних дослідженнях запаморочення виявилося єдиною, пов’язаною із застосуванням препарату, побічною реакцією, що виникала з більшою, ніж для плацебо, частотою у => 1 % хворих, що лікувалися КЛОСАРТ®ом.

Крім того, дозозалежні ортостатичні ефекти спостерігались менш ніж у 1 % пацієнтів. Зрідка повідомлялось про висипи, хоча частота їх була меншою, ніж для групи плацебо.

Найчастішими побічними ефектами, пов’язаними із застосуванням препарату у хворих на артеріальну гіпертензію і гіпертрофію лівого шлуночка в контрольованому клінічному дослідженні, були запаморочення, астенія/втома.

Найпоширенішими побічними ефектами у хворих на цукровий діабет II типу і протеїнурію в контрольованому клінічному дослідженні, пов’язаними із застосуванням препарату, були астенія/втома, запаморочення, гіпотензія і гіперкаліємія. Організм загалом: абдомінальний біль, астенія/втома, біль у грудній клітці, набряки/набряклість.

Серцево-судинна система: відчуття серцебиття, тахікардія. Травний тракт: діарея, диспепсія, нудота. Печінка: у поодиноких випадках – гепатит; відхилення від норми показників функції печінки. Кістково-м’язова система: біль у спині, м’язові судоми, міалгія. Центральна нервова система: дискомфорт, головний біль, безсоння.

Дихальна система: кашель, нежить, фарингіт, синусит, інфекція верхніх дихальних шляхів. Кров: анемія. Алергічні реакції: рідко – ангіоневротичний набряк, включаючи набряк гортані та язичка, що призводить до обструкції дихальних шляхів і/або набряку обличчя, губ, гортані і/або язика; кропив’янка, свербіж.

Лабораторні показники: гіперкаліємія (калій сироватки > 5,5 мЕкв/л), підвищення АЛТ.

Противопоказания
Протипоказання.
Підвищена чутливість до лосартану або будь-якого іншого компонента препарату. Період вагітності і годування груддю. Дитячий вік до 18 років.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Препарат може призначатися з іншими антигіпертензивними засобами (діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, бета-адреноблокаторами тощо).

Дотепер не виявлено клінічно вагомих взаємодій лозартану з гідрохлоротіазидом, дигоксином, варфарином, циметидином, фенобарбіталом, кетоконазолом та еритроміцином. Рифампіцин і флуконазол здатні зменшувати концентрацію активного метаболіту лозартану в плазмі крові. Клінічні наслідки цих взаємодій не оцінювались.

Так само, які при застосуванні інших препаратів, що блокують ангіотензин II або його ефекти, одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків (наприклад, спіронолактону, тріамтерену, амілориду), калієвих додатків або сольових замінників, що містять калій, може призвести до підвищення вмісту калію в сироватці крові.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), можуть послабити антигіпертензивний ефект антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ.

У деяких пацієнтів з порушеною функцією нирок, які отримують лікування НПЗЗ, включаючи інгібітори ЦОГ-2, одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ може призвести до подальшого погіршення функції нирок. Ці ефекти звичайно є оборотними.

Одночасне призначення лозартану та інгібіторів АПФ вивчено недостатньо.

Передозировка
Передозування. Дані щодо передозування лозартану обмежені. Найімовірнішими проявами передозування є гіпотензія і тахікардія; брадикардія може бути наслідком парасимпатичної (вагусної) стимуляції. Якщо виникає симптоматична гіпотензія, слід призначати підтримуюче лікування. Ні лозартан, ні його активний метаболіт не видаляються при гемодіалізі.

При випадковому передозуванні необхідно проводити симптоматичну і підтримуючу терапію. Рекомендованими заходами є стимуляція блювання та промивання шлунка.

Особенности применения
Особливості застосування. КЛОСАРТ® можна приймати незалежно від їди. У пацієнтів з дефіцитом натрію і дегідратацією (внаслідок застосування високих доз діуретиків, обмеженого вживання рідини, діареї, блювання) може виникати симптоматична артеріальна гіпотензія.

Для її запобігання рекомендована корекція зазначених порушень перед початком лікування лозартаном або зниження початкової дози препарату. Ризик виникнення електролітного дисбалансу зростає у пацієнтів з ураженням нирок, у тому числі за наявності цукрового діабету, що вимагає відповідного медичного контролю.

Фармакокінетичні дані вказують на істотне підвищення концентрації лозартану в плазмі хворих на цироз печінки, що потребує зниження дози КЛОСАРТ®у для хворих з порушеннями функції печінки, у тому числі в анамнезі.

Слід бути обережними, призначаючи КЛОСАРТ® пацієнтам з вираженими порушеннями функції нирок, хворим з двобічним стенозом ниркових артерій, стенозом ниркової артерії єдиної нирки, після операції трансплантації нирок.

У зазначених випадках препарати, які впливають на ренін-ангіотензинову систему, можуть спричиняти підвищення рівнів сечовини та креатиніну в крові. У наявних клінічних дослідженнях не було виявлено відмінностей щодо ефективності та безпеки застосування КЛОСАРТ®у залежно від віку. Проте хворі літнього віку можуть мати підвищену чутливість до дії препарату, навіть при застосуванні звичайних доз.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не існує даних щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем та працювати зі складною технікою.

Проте до з’ясування індивідуальної реакції на лозартан необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом і заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Призначення лікарських засобів, що безпосередньо впливають на ренін-ангіотензинову систему, протипоказано у період вагітності. Одразу ж після встановлення вагітності застосування лозартану слід негайно припинити.

Не відомо, чи виділяється лозартан в молоко матері.

Беручи до уваги те, що значна кількість лікарських засобів екскретується в молоко, а також враховуючи інтереси матері і дитини, слід прийняти рішення або про припинення годування, або про відміну препарату.

Діти.

Безпека та ефективність застосування лозартану для лікування дітей не доведені, тому не слід призначати КЛОСАРТ® цій віковій категорії.

Условия и сроки хранения
Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Производитель и его адрес
Виробник, країна:
«KUSUM HEALTHCARE PVT. LTD.», Індія

Источник: http://dnipromed.com/instruction/3783/

Ссылка на основную публикацию